/Files/images/VNP_Ditu-1.jpg ПАМ’ЯТКА щодо першочергових дій у разі виявлення ознак вибухового пристрою або схожих на нього предметів

«Це повинен знати кожен»

І. Характерними ознаками наявності вибухового пристрою може бути:

1. Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників.

2. Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари.

3. Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів.

4. Наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо.

5. Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світлодіоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т. ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка).

6. Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад - вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т. ін.).

7. Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів - закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

8. Наявність стороннього сміття, свіжооштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення грунту, покриття на газонах. тротуарах, та відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб.

9. Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо.

10. Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту нього пересування. У разі, якщо особа намагатиметься безпосередньо застосовувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.

Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь- які дії (торкатись, нахиляти, відкривати, переміщувати, піднімати, перерізати, та ін.)

Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може призвести до людських жертв!

В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметні, осіб повідомляти -

за тел. - 102 та 700-30-14 оперативного чергового ГУ МВС України в Харківській області; за тсл. 700- 16-61;
707-95-25 оперативного чергового УСБ України в Харківській області.

ІІ. У разі надходження анонімного повідомлення про підготовку вибуху за телефоном:

1. Спробувати з’ясувати у особи, що телефонує, який вибуховий пристрій, де він встановлений і коли повинен спрацювати.

2. Не класти трубку на телефонний апарат.

3. Повідомити про отримане повідомлення з іншого телефонного апарату до чергової частини органів внутрішніх справ з наданням номеру телефону, на який отримано повідомлення.

4. Оглянути зазначене приміщення без евакуації персоналу. У разі невизначеності приміщення - оглянути кімнати, до яких є вільний доступ сторонніх, вміст урн для сміття, меблів, залишених пакунків, підозрілих предметів тощо.

ІІІ. У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій, необхідно:

1. Обмежити доступ до приміщення, організувати його охорону.

2. Негайно доповісти безпосередньому керівнику, вказати місце знаходження предмета, час виявлення та особу, яка його виявила.

3. Забезпечити інформування чергових підрозділів МВС, СБ або ДСНС України.

4. Безумовно виконувати всі рекомендації спеціаліста - вибухотехніка, у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі, території.


/Files/images/ЗИМАr1203183746.png Правила поведінки на льоду та поблизу водоймищ у зимовий період

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.
Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

1. Не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою.
2. Клич на допомогу.
3. Намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги.
4. Намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу.
5. Вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

1. Покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих.
2. Знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку).
4. Оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

1. Крикни, що ти йдеш на допомогу.
2. Наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки.
3. Підклади під себе лижі, дошку, фанеру.
4. Обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню.
5. Не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід.
6. Витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку.

Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

Окремо звертаємося до батьків: пильнуйте своїх дітей,
не дозволяйте їм без вашого нагляду гратися поблизу річок, ставків.
Будьте обережні! Бережіть своє життя!


/Files/images/вода 5.jpg Правила поведінки на воді та поблизу водоймищ у літній період

З настанням літньої спекотної погоди населення поспішає до водоймищ, озер, річок. Як приємно відпочити біля води, позагорати, покупатися, попірнати... Але чи знайомі вам правила поведінки біля водоймищ? Знаходячись поблизу водоймищ, ви повинні постійно пам'ятати слідуюче:

Перед тим, як зайти у воду:

1. Не засмагай надто довго — перегрієшся і отримаєш сонячний удар.
2. Не купайся і не пірнай у воду після тривалого перебування на сонці, тобі може стати погано. Купатися краще вранці або ввечері, коли тепло, але не можна перегрітися.
3. Не грай у тих місцях, звідки легко впасти у воду.
4. Переконайся, що під водою немає зайвих предметів: каміння, уламків металевого брухту, будівельних конструкцій, сміття, водоростей.
5. Переконайся, що місце для купання віддалене від маршруту руху плавзасобів, холодних джерел підземних вод.

Під час купання:

1.Не ходи купатися на водоймища без супроводу дорослих.
2.Зайшовши у воду, постій, поки тіло адаптується до температури води.
2.Ніколи не пірнай у незнайомих місцях! Тут може виявитися неглибоко, а інколи на дні лежать гнилі колоди, гостре каміння, об яке можна поранитися, та густі водорості, у яких легко заплутатися.
3. Не влаштовуй у воді ігор, пов'язаних із захватами.
4. Не вирушай у плавання на самодільних плотах.
5. Не запливай на глибоке на надувних матрацах та кругах.
6. Не запливай за попереджувальні буї, не підпливай до будь-яких суден та інших плавзасобів.
7.Не запливай далеко від берега.

Коли ти побачиш, що хтось тоне:

1.Якщо близько рятувальники, поклич їх.
2.Сам ж кинь людині предмет, який допоможе втриматися їй на воді.
3.Рятуючи потерпілого, підпливи до нього ззаду або збоку і однією рукою, тримаючи людину за підборіддя, другою греби до берега, по можливості, узгодь з потерпілим свої спільні рухи.

Після того, як витягнеш потерпілого на берег:

1.Стань одним коліном на землю, а на друге, напівзігнуте, поклади потерпілого животом так, щоб голова була нижче за тулуб.
2.При потребі звільни йому дихальні шляхи від мулу, водоростей, одночасно викликаючи пальцями в горлі непритомного рвотний рефлекс.
3.Потім, поклавши потерпілого на спину, максимально відведи йому голову назад, підклавши щось під потилицю.
4.Опісля починай вдихання повітря потерпілому - «з рота в рот» або «з рота в ніс»; паралельно з цим проводь непрямий масаж серця.
5.Вдуваючи повітря потерпілому, роби натискання долонями на грудну клітку у районі серця - кількість натискань на одне вдування від п'яти до п'ятнадцяти.

ЖИТТЯ ДАЄТЬСЯ ТІЛЬКИ РАЗ. ТОЖ БЕРЕЖІТЬ ЙОГО!

Декілька порад про особисту безпеку

Пам'ятка школярику

Безпека в школі

Безпека на вулиці

Безпека в ліфті

Небезпека від вогню

Небезпека від води

Небезпека від газу

Небезпека отруєння

Радіаційна небезпека

Хімічна небезпека

Обережно - ртуть!

Як що ви заблукали в лісі

Прогулянка в ліс

Пожежа

Землетрус

Зсув

Повінь, паводок

Сель, лавина

Сильний вітер, смерч

Тонкий лід

Пташий грип

Дорожній рух

Екологічна безпека

Електробезпека

Землетрус (тести)

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Перша домедична допомога

Пожежна безпека

Правила безпеки

Кiлькiсть переглядiв: 839

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.