Формування патріотичних почуттів означає вироблення і зміцнення почуття обов’язку до трудового подвигу в ім’я процвітання своєї держави, прагнення бачити її незалежною. У зміцненні патріотичних почуттів велику роль відіграє героїко-патріотичне виховання, покликане формувати бойовий, морально-психологічний дух, спонукати до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, виробляти глибоке розуміння громадського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії народу, його Збройних сил.
Про ідеї, які повинні лежати в основі військово-патріотичного виховання, зазначено в ст.ІІ Закону України “Про Збройні Сили” від 6 грудня 1991 року: “Військово-патріотичне виховання здійснюється на національно-історичних традиціях народу України”.
Патріотизм учнівської молоді повинен грунтуватися на знанні історико-культурних традицій, народу, героїзм його захисників, воїнів Київської Русі, українського козацтва, січових стрільців, борців із німецьким фашизмом.
Вихованець національної школи має виростати патріотом України. Головне у військово-патріотичному вихованні – це відродження духовності та моралі, що базується на системі загальнолюдських цінностей і вбирають у себе національні, культурні, професійні та інші інтереси щонайширших верст населення.
Військово-патріотичне виховання учнів – це комплекс заходів по формуванню в них особистих позитивних необхідних якостей.
Мета та основні завдання військово-патріотичного виховання
Головна мета військово-патріотичного виховання підростаючого покоління – підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної цілісності та незалежності України.
Основними завданнями є:
- виховання в учнів свідомого виконання свого громадянського обов’язку, вірності Військовій присязі, формування внутрішньої необхідності суворого виконання військових атрибутів, наказів командирів і начальників;
- формування духовної і психологічної готовності майбутніх воїнів зі зброєю в руках захищати Українську державу;
- виховання морально-бойових якостей, активної реакції на бойові ситуації, готовності до суворих іспитів та самопожертви в ім’я України та її народу;
- формування в учнів ведучих мотивів до оволодіння військовими знаннями, високого рівня фізичної підготовки та витривалості;
- підвищення престижу військової служби, створення необхідного конкурсу кандидатів на навчання у військово-навчальних закладах;
- розвитку в учнів загальнолюдських цінностей, національної гордості, культури міжнародних відносин, морально-психологічних якостей громадянина-патріота;
- удосконалювати організацію, форми і методи військово-патріотичного виховання допризовників.
Військово-патріотичне виховання організовується та здійснюється за такими основними напрямками:
вивчення героїчної історії українського народу, його духовної спадщини, культури, національних традицій, символів, звичаїв, вірувань та побуту українців;
- вивчення учнями основ державної незалежності та суверенітету, ролі і місця ЗС, значення військової служби та військового обов’язку;
- вивчення історії формування і будівництва ЗСУ, історичних та духовних джерел національної військової організації;
- пропаганда життя і діяльності видатних державних, військових та громадянських діячів;
- розвиток військово-шефської роботи, співпраця та надання допомоги ветеранам війни.
Кожний юнак і кожна дівчина повинен розуміти, що безпека Батьківщини зумовлюється не тільки зміцненням нашої військової організації, а й їх особистою участю в підготовці до захисту Батьківщини.
Методами військово-патріотичного виховання молоді є:
- переконання - формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни
- стимулювання - реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання;
- особистий приклад - діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти його виконання;
- самопідготовка - процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та самоконтролю.
Навчальний заклад є центром виховної роботи в мікрорайоні, тому обов’язково використовує допомогу батьків у ВПВ.
Напрямки роботи з батьками:
- роз'яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання учнів;
- ознайомлення батьків з основними методами військово-патріотичного виховання дітей;
- залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керівництво гуртками, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності.
- різноманітні професійні знання та вміння батьків, їх захоплення при вмілому педагогічному керівництві з боку вчителів допоможуть збагатити позакласну військово-патріотичну роботу з учнями.
Коментарi